У 2025 році відзначають 80-річчя завершення Другої світової війни. Сьогодні книжки про націонал-соціалізм та Голокост для дітей і підлітків становлять від 10 до 20 відсотків нових книжкових видань у Німеччині, пише DW.
Кадр з фільму “Книжкова злодійка” 2013 року
Дитяча та підліткова література – один із сегментів книжкового ринку Німеччини, що впевнено росте. Життя спростовує прогнози про те, що підлітки невдовзі забудуть, як читати, і повністю поринуть у телефони та гаджети. За даними Асоціації німецьких видавців і книготорговців, продажі книжок для молоді щороку зростають, а отже, діти й підлітки таки читають. Читають і про Другу світову війну – романи, повісті, нонфікшн. За післявоєнні роки жанри та формати, якими підліткам розповідають про найжахливішу трагедію 20 століття, не раз змінювалися, проте тема війни й досі залишається у центрі уваги.
Щоденники та спогади дітей, які пережили Другу світову війну
Ще у 1940-х роках однією з перших вийшла серія з дев’яти повістей “Пригоди дітей з будинку № 67” німецько-швейцарської письменниці Лізи Тецнер (Lisa Tetzner), яка емігрувала з Німеччини у 1933 році. Герої книжки – діти з берлінського будинку, чию юність і дружбу зруйнували війна та націонал-соціалізм, переслідування євреїв і політичні репресії. Ервіна, Пауля і Міріам чекають еміграція, втрата батьківщини, боротьба за виживання й труднощі адаптації, а також пошуки дому. Книжка не стала бестселером серед широкого загалу, однак історики й літературознавці досі вважають її важливою.
Публікація у 1950-х “Щоденника Анни Франк” зробила цю документальну книжку однією з головних книжок на тему війни та Голокосту. Головна героїня – звичайна дівчинка, як багато хто в кожному класі та школі. Вона веде щоденник про хлопців, оцінки у школі й подружок. Однак раптово виявляється, що родині Франк треба переховуватись, на них іде полювання лише тому, що вони – євреї. Кілька років Анна пише щоденник у таємному сховку в Амстердамі, однак дописи раптово обриваються – родину викривають і відправляють у концтабір, де Анна гине. “Щоденник Анни Франк” перекладено багатьма мовами світу, його вивчають у школі. Книжки про війну, нацизм і Голокост є обов’язковою частиною шкільної програми, особливо у старших класах. Книжка перекладалася й неодноразово видавалася українською.
У 1960-х роках з’являється художня проза, де головними героями стали не лише діти-біженці, а й ті, хто безпосередньо пережив війну і свідчив про неї. Один із найвідоміших творів на тему нацизму – “Тоді це був Фрідріх” Ганса-Петера Ріхтера (Hans-Peter Richter). Головний герой – безіменний хлопчик, ймовірно, автор книжки, – розповідає історію дитячої дружби з єврейським хлопчиком Фрідріхом. У повсякденність їхньої дружби поступово, стримано і й непомітно проникає жах дегуманізації: мати Фрідріха гине під час погрому, батько зникає в концтаборі, а сам Фрідріх гине під час бомбардування – його не впускають до бомбосховища.
У 1970-х роках вийшла автобіографічна повість Джудіт Керр “Коли Гітлер вкрав рожевого кролика“. Це спогади дев’ятирічної єврейської дівчинки, яка з родиною змушена була тікати з рідного Берліна до Швейцарії, Франції, а потім – Англії. Рожевий кролик – улюблена іграшка Анни, яку їй довелося залишити удома в Берліні. В уяві дівчинки з її іграшкою грається Гітлер. Книжку відома (хорошою) екранізацією 2019 року.
У 1990-х у центрі уваги опиняються герої Опору – люди, які виступали проти Гітлера й системи. Виходить кілька книжок про Софі Шолль (Sophie Scholl) із “Білої троянди”.
Феноменальний успіх здобув роман Бернгарда Шлінка (Bernhard Schlink) “Читець“. Книжка, яку перекладено 39 мовами, стала міжнародним бестселером. У деяких федеральних землях Німеччини роман входить до шкільної програми для старших класів. Раптовий роман між п’ятнадцятирічним хлопцем із професорської родини і зрілою жінкою обривається так само раптово, коли вона зникає з міста. Через вісім років герой, студент-юрист, знову бачить її – серед колишніх наглядачок концтабору на процесі проти нацистських злочинців.
Нові книжки про Другу світову війну
Попри те, що Друга світова війна усе більше відходить у минуле, у 21 столітті книжки про неї продовжують виходити, і вони вже не схожі на щоденники та автобіографії 1960-70-х років. З’являється більше історичних романів для молоді, історії стають складнішими психологічно. Вони не просто розповідають, що сталося, їхньою метою стає зрозуміти, як подібне взагалі стало можливим, розібратися в історичних подіях. Важливий момент: якщо в попередні роки діти говорили про те, що зацікавилися книжками завдяки родині, коли батьки, бабусі та дідусі читали їм уголос, то сучасні діти часто вказують саме школу як місце, де їм прищепили жагу до читання.
Згідно з дослідженням “Сучасна дитяча та юнацька література”, сьогодні книжки про націонал-соціалізм, Голокост та Другу світову становлять від 10 до 20 відсотків нових книжок для дітей, підлітків та молодих дорослих. Прикметно, що тема приваблює не лише німецьких письменників,
але й авторів з усього світу: книжки виходять англійською, польською,
нідерландською та іншими мовами.
Міжнародними бестселерами стали романи “Крадійка книжок” (2005) австралійця Маркуса Зузака та “Хлопчик у смугастій піжамі” (2008) ірландця Джона Бойна (у 2023 вийшло продовження). Обидва твори перекладено українською, вони часто потрапляють до шкільних програм в усьому світі.
У 2023 році книжка британської письменниці Ліз Кесслер “Коли світ належав нам” отримав німецьку Дитячу літературну премію (Jugendliteraturpreis). Це історія трьох друзів – Ельзи, Лео та Макса, яких роз’єднала війна. Кожен герой веде свою розповідь. Лео та Ельза – євреї, Макс – син нациста. Роман базується на родинній історії авторки.
У Німеччині продовжують виходити нові книжки про жахіття Другої світової війни та злочинів націонал-соціалізму. “Темна ніч” (2022) відомої гамбурзької письменниці Кірстен Боє (Kirsten Boie), яка раніше була вчителькою гімназії, отримала Католицьку книжкову премію та німецьку Дитячу книжкову премію. Вигадане місто Пенсберг у Баварії перед кінцем війни переживає важкі дні: нацисти полюють на всіх, хто не вписується в образ законослухняного бюргера. Підлітки Марі та Шорш стають свідками жаху та свавілля, описаних у документальному стилі. Кірстен Боє використовує реальні імена жертв і злочинців, це сильний хід, який миттєво занурює читача в реальну історію. Книжку рекомендовано до вивчення у школі.
“Діти під свастикою” (2023) Франка Швіґера та Фрідеріке Абланґ (Frank Schwieger, Friederike Ablang) – документальні історії десяти дітей, які пережили війну й Голокост. Книжку написав учитель, тому вона супроводжується методичними матеріалами з питаннями для вивчення у школі. Десять дітей розповідають про свій досвід війни. Це гетто, концтабори, бомбардування, втечі до Нідерландів, Франції та Швеції.
Історії про проблеми, що хвилюють сучасну молодь
У травні 2025 року вийшов психологічно глибокий роман “Останній призов” театрального режисера Моріца Зайберта (Moritz Seibert). Ця історія підлітка, якого у 1944 році втягують до “гітлер’югенду”, ставить складні моральні питання. П’ятнадцятирічного Якоба та його друзів, як багатьох юнаків у ті дні, призвали до “гітлер’югенду” боронити “третій рейх”.
Кадр з фільму “На Західному фронті без змін” 2022 року
Хлопці мріють стати героями на фронті, але не уявляють, що таке війна – як не уявляли її собі й герої “На Західному фронті без змін” Еріха Марії Ремарка (Erich Maria Remarque). Підлітки не знають, які звірства та злочини вчинила улюблена батьківщина по всій Європі. Чи повинен Якоб стати героєм-солдатом? Чи, може, справжня мужність в іншому? Що робити, коли зраджує друг? Усі персонажі вигадані, але сюжет ґрунтується на сімейній історії автора. Спершу твір постав як театральна п’єса – режисер працював над нею разом з трьома підлітками з трупи театру. Роман здобув багато схвальних рецензій.
На запитання DW, чому історії 80-річної давнини актуальні сьогодні, Моріц Зайберт відповідає: “Я не вірю, що ми можемо врятувати світ за допомогою історій. Але я твердо переконаний: добре розказана історія може змусити людей замислитися – а іноді навіть змінити свою думку“.
Він зазначає, що посилення позицій праворадикальних партій у сучасній Німеччині зробило історичну тему ще актуальнішою: “Якщо ця історія здатна зачепити сучасних підлітків, тоді вона розповідає не про далеке минуле, а про найбільш насущні питання та теми, які хвилюють молодь сьогодні”.
Лада Бакал та Данііл Олешко
