детальніше про номінацію...
Contrary to popular belief, Lorem Ipsum is not simply random text. It has roots in a piece of classical Latin literature from 45 BC, making it over 2000 years old. Richard McClintock, a Latin professor at Hampden-Sydney College in Virginia, looked up one of the more obscure Latin words, consectetur, from a Lorem Ipsum passage, and going through the cites of the word in classical literature, discovered the undoubtable source. Lorem Ipsum comes from sections 1.10.32 and 1.10.33 of "de Finibus Bonorum et Malorum" (The Extremes of Good and Evil) by Cicero, written in 45 BC. This book is a treatise on the theory of ethics, very popular during the Renaissance. The first line of Lorem Ipsum, "Lorem ipsum dolor sit amet..", comes from a line in section 1.10.32.
Олександр Панасюк — куратор освітніх програм, культурний менеджер, фотограф, засновник український студій.
Навчався в Школі фотографії Віктора Марущенка. Вивчав філософію у Інституті філософії та освітньої політики УДУ імені Михайла Драгоманова. Також навчався у Академії Фотографії.
Працював у видавництві “Лабораторія”, в Клубній книгарні “Наш Формат”. Зараз працює в Мережі захисту національних інтересів “А Н Т С”.
Любко Дереш — один із найвідоміших сучасних українських авторів. Головні герої його творів — підлітки та цікаві історії з їхнього життя. Автор намагається правдиво показати життя героїв, тому у творах використовує розповсюджений сучасний сленг та лайливі слова. У деяких уривках сюжет містить містичні елементи і враження підлітків, які перебували під впливом галюциногенних препаратів.
З 2008 року веде програму «Книжкова полиця» на телеканалі КРТ.
Роман «Голова Якова» (підзаголовок — «Як стати Богом і не заплакати»), над яким Дереш працював майже п’ять років, вийшов у лютому 2012 р. у видавництві «Клуб сімейного дозвілля».
Софія Челяк (нар. 13 травня 1997, м. Івано-Франківськ) — українська культурна менеджерка, ведуча, перекладачка. Членкиня Українського ПЕН. Закінчила філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (спеціальність — чеська мова й література). У 2019 році увійшла до рейтингу «TOP 30 under 30» від «Kyiv Post»
Від 2015 — перекладачка з чеської мови на фестивалі «Місяць авторських читань» у Львові.
Від 2016 — програмна директорка ГО «Форум видавців». Співорганізаторка українських стендів на Вільнюському книжковому ярмарку та Паризькому книжковому салоні. Координаторка поетичної платформи «Vesopolis» в Україні.
Від 2020 — ведуча проєктів «Культові українці: Позначені гривнею» і «Культові українці: Незалежні люди» (разом з істориком Олександром Алфьоровим) телеканалу «Суспільне Культура».
Від 2022 — у відділі міжнародних зв’язків Українського інституту книги. Членка експертної ради премії «Women in Arts-2020».
Іри́на І́горівна Подоля́к (нар. 2 травня 1967, Золочів, Львівська область) — українська політична діячка, колишня заступниця міністра культури, молоді та спорту, народний депутат України 8-го скликання, член фракції Самопоміч.
У 2019 році вона балотуватися до Верховної ради 9-го скликання у виборчому окрузі № 116, але програла Миколі Княжицькому, отримавши лише 5,06% голосів. 2 жовтня 2019 року її призначено на посаду заступниці міністра культури молоді і спорту.
Проте, в 2020 році керівники Національних творчих спілок України висловили незадоволення і опублікували звернення до президента з проханням не призначати Подоляк міністром культури. Її обвинувачували в скасуванні державної підтримки Національних творчих спілок України та Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. 6 березня 2020 року Тетяна Подоляк подала у відставку з посади заступниці міністра культури, молоді та спорту.
Зараз директора незалежного антикорупційного центр “NGL.media. Розслідування. Big Data. Аналітика”.
Політик, громадський діяч, позафракційний народний депутат України VIII скликання, з кінця лютого по кінець грудня 2014 року речник «Правого сектора». Засновник фірми «Сефер», яка займалася книготоргівлею і книговиданням (1996), та невеликої літературної агенції. Був теле- та радіоведучим: проєкт «Книга UA» на Першому національному, там же програма «Мандри», на «Просто радіо» – вечірнє шоу «Полный абзац с Бориславом Березою». У 2015-му був кандидатом на посаду міського голови Києва. Був заступником голови Комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції. Керував тимчасовою слідчою комісією ВРУ, яка розслідувала відомості щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів (2018). Нагороджений Орденом Хреста Землі Марії 4-го ступеня – від президента Естонії Керсті Кальюлайда – за покращення співпраці між Україною та Естонією (2019).
Андрій Любка (1987, Рига) ‒ український поет, прозаїк і перекладач.
Закінчив україністику Ужгородського університету та балканістику Варшавського університету. Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007), «ТЕРОРИЗМ» (2008), «Сорок баксів плюс чайові», збірки оповідань «Кілер» (2012), книжки есеїв «Спати з жінками» (2014), роману «Карбід» (2015, польське видання стало фіналістом найбільшої літературної премії Цнтральної Європи «Angelus»), книжки оповідань «Кімната для печалі» (2016), збірки короткої прози й есеїстики «Саудаде» (2017), роману «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан» (2018), книжки нон-фікшн «У пошуках варварів» (2019), роману «Малий український роман» (2020) та книги «Щось зі мною не так» (2022). Твори письменника перекладено на дюжину мов, окремими книжками виходили у Великобританії, Австрії, Польщі, Словенії, Боснії та Герцеговині, Сербії, Литві й Північній Македонії.
Лауреат літературних премій «Дебют» (2007), «Київські лаври» (2011), Фонду ім.Ковалевих (2017) та премії за модерну есеїстику ім. Ю.Шевельова (2017). Перекладає поезію й прозу з польської, англійської, сербської та хорватської мов.
Активний волонтер, який передав понад 175 автомобілів для ЗСУ; нагороджений медалями Головнокомандувача ЗСУ та Міністра оборони України.
Член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.Член Українського PEN-клубу. Живе в Ужгороді.